Слово "терпіти" одразу викликало у мене супротив. Адже я виходила заміж не для того, щоб терпіти, а для того, щоб моє життя стало кращим, ніж до цього! Тож "терпіти" в мої плани і перелік бажань аж ніяк не входило.

На мій погляд, почати "терпіти" означає зайняти пасивну позицію в стосунках і бути жертвою обставин/ поведінки іншої людини/ власного вибору......але жертвою.

Я ж пропоную вести діалог. Бути щирими! І коли в стосунках тебе щось не влаштовує - не терпіти!, а розмовляти, обговорювати, домовлятися, шукати варіанти за яких вам ОБОМ буду ДОБРЕ!

Сім"я - це система, в якій діє дуже просте правило: "Якщо нещасливий один член сім"ї, то рано чи пізно стануть нещасні і всі інші." Адже, якщо ви зараз терпите, то потім за це помститеся. Чому? Бо ви накопичуєте в собі напругу, яка шукатиме вираження. Як чайник, який закипає і таки закипить, якщо не вимкнути підігрів. І, на жаль, мало хто вміє виражати своє невдоволення безпечно для себе та своїх близьких.