Це почуття-вампір….воно зїдає нашу енергію.
Це почуття-токсин…воно руйнує нас зсередини.
Це тихий руйнівник наших кордонів….ми караємо себе тим, що відчиняємо двері нашого серця кривдникам, щоб ті мали змогу наносити нові рани або поглиблювати старі.

Про що свідчить це почуття?…яку інформацію дає?…про що сигналізує?….як його інтерпретувати?….і як не наділяти його владою над собою?

Це сигнал того, що в нас поселилося бажання бути/стати ідеальною людиною…..та ідеальних людей немає…тож важливо давати собі та іншим право помилятися, визнавати помилки і ПРОБАЧАТИ їх, робити висновки і жити далі. Також воно інформує нас про нестачу любові до себе і про наше прагнення заслужити любов інших….тож важливо навчитися любити себе, і усвідомити, що кожна людина є центром свого щастя!!

Давайте любити себе! Давайте бути щасливими батьками щасливих діток !